COCAIN Боливия что такое Бобров

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

В общем, началось всё с того, что я наткнулся на одного пацана, который раздавал бэксы за маленький доллар. Не мог пройти мимо, ведь запасы наркоты в моем храме уже иссякли. Так что я сунул руку в карман и достал последние деньги на колбу. Проверил вес закладки, всё было ок, и я пошёл счастливо болтануться с друзьями.

Пришел к ним, достал эту закладку и начал делать ширяло. Больно, но я уже стал немного втертым и мне было всё равно. Какая-то мурашка пробежала по всему телу, и я почувствовал, что жоско вкатываю. Мир вокруг меня начал искажаться, все цвета слились в одно, словно ice-o-lator.

Пока я ширялся, решил войсить своим друзьям и рассказать, что сейчас я на самом деле кручусь на крыше поезда. Они поняли, что я уже в Джиме и решили следовать моим указаниям. Вскоре мы были на вокзале и я, совсем уже нечётко мыслящий, предложил им сделать тоже самое. Пришлось дать им подробные инструкции, как добраться до потесовки на крыше.

Там, на крыше, было подругому! Ветер свистел в ушах, а поезд мчался, оставляя позади весь этот мирский шум. Мы дышали свободой, несмотря на опасность, которая подстерегала нас на каждом шагу. Но нас это не волновало, ведь мы были на вершине экстаза, словно наркоманы в районе.

Так мы ехали, забывая обо всём, пока поезд не замедлил свою скорость, а потом остановился совсем. Бросились мы с крыши, словно гопники на охоту за удачей. Ладно, удачу мы так и не нашли, но это было неважно. Мы были близки к своей цели, осуществили свою маленькую мечту.

В конечном итоге нас разогнали сотрудники железнодорожной полиции, а наши душевные шрамы остались навсегда. Мы попали в больницу, где нам залепили психиатрические ярлыки и начали лечить от вируса наркомании. Так и закончилась наша история, где поезд оказался не только местом свободы, но и погибелью для наших молодых и неукротимых душ.

Итак, это было мое приключение с закладками и поездом. Моё безумие и безрассудство привели меня к этой точке. Живите долго и счастливо, и не дайте себе затянуться в темную реальность наркотиков.